Висновки

СРСР – країна традиційно високої мобільності населення, однак в її основі – не простий і вільний вибір громадян місця свого проживання, обумовлений їхніми індивідуальними бажаннями, а кардинально інший тип мобільності, які має плановий, масовий і примусовий характер. Кульмінацією такого роду «мобільності» і були депортації населення, які стали однією із головних складових сталінських репресій. Вони ґрунтуються на примусі з боку держави його не індивідуальних, а групових політичних супротивників, зокрема, «ворожих націй».

Депортації були нібито «помстою» всьому народу за злочини, які, на думку Сталіна та його оточення, скоїли окремі його представники. 

Масштаби репресованих після війни вражають, а нелюдські умови життя і висилка цілими сім’ями суперечать будь-яким моральним нормам цивілізованої європейської держави. Поволі погоджуєшся з думкою, що лише тоталітарне суспільство могло породити таке явище, як тотальне примусове виселення цілих народів.